Rolls-Royce
Rolls-Royce

Rolls-Royce Phantom

Тип авто – седан F-класу; кількість місць – 5; Маса – 2625 кг;                         Двигун – турбований V12 об’ємом 6.7 л; Трансмісія – 6-ступеневий автомат; Привод – задній; Потужність – 453 к.с.; Розгін до сотні – 5,9 сек.; Максимальна швидкість - 240 км/год; Витрата пального в місті – 23,2 л на  100 км; орієнтовна вартість - $600 тис.

У 1904 p. англійський аристократ Чарльз Стюарт Роллс і мірошник Генрі Ройс заснували марку Rolls-Royce. Їхні машини досить швидко здобули реноме елітних. Але в 1970-х фірма збанкрутувала. Рятувати її, наче національне надбання, заходився британський уряд. Rolls-Royce було реанімовано, а в 1990-х права на бренд викупив німецький концерн BMW. Відтоді більшість де­талей виробляється в Німеччині, однак складання машин відбува­ється на потужностях RR в Англії.

Знайомство з модельним рядом Rolls-Royce, немов екскур­сія до автомобільного потойбіччя. Чого тільки варті назви моделей: Phantom (фантом, примара), Ghost (дух, привид). Ці машини справді наче з іншого виміру — дорожчого, величнішого та по­тужнішого за все, до чого ми звик­ли в реальному житті.

Аристократичність Rolls-Royce підкреслюється не тільки похо­дженням чи розкішним оздоб­ленням, але й вірністю традиці­ям. Phantom, як і решта моделей, сконструйовано за первісною схемою «роллс-ройсів»: висота кузова дорівнює подвоєній висоті коліс, задня стійка досить широ­ка, повністю закриває заднього пасажира, щоб його профіль не проглядався крізь вікно. Капот цієї машини має бути довжелез­ним, а «хвіст» неодмінно довшим за «передок». Бічна лінія вигина­ється згідно з давніми канонами бренду. RR культивує однакові принципи побудови авто протягом усієї своєї понад 100-літньої історії. Такою стабільністю не може похвалитися жоден інший елітний автовиробник.

Найбільш впізнаваним є такі атрибути Rolls-Royce, як радіа­торна решітка, за формою подібна до античного храму з коло­нами і трикутним дахом, і фігурка «Дух захоплення», яка за ба­жанням покупця виготовляється з хромованої сталі, срібла або золота. До речі, права на таке зображення богині Ніки належать концернові Volkswagen.

Класичним є й інтер’єр Phantom. Взуття потопає у високій м’якій вовні килимків. Матеріали довкола — найдорожчі сорти де­рева та найкраща шкіра. Зайвим буде говорити, що всі деталі са­лону, як і сама машина, ручної роботи. Власник підходитиме до цього громіздкого авто з протилежного водійському боку. А сіда тиме до салону, наче в старовинну карету: відкриваючись у різ­ні боки, дверцята запрошують господаря на його законне місце на задньому дивані. Саме на класичний диван, а не на модні ін­дивідуальні крісла. Це не означає, що технологічний прогрес не торкнувся Rolls-Royce. Ще б пак! Просто Phantom вважає поганим тоном нав’язливо акцентувати на новинках. Коли ж буде треба, високоповажний пасажир відсуне елегантну шторку на спинці переднього сидіння, вивільняючи із «засідки» екран телевізора, або перегорне підлокітник, якщо захоче одержати доступ до теле­фону чи джойстика керування системами комфорту.

На водійській території також приховано чимало сюрпризів. Наприклад, замість тахометра на панелі приладів розташовано показник невикористаної потуж­ності. На швидкості 160 км/год. він демонструє, що в запасі водія лишається 75% можливостей авто­мобіля! Не дивно, адже цей палац на колесах набирає хід не гірше за Mitsubishi Lancer Evo. Але все ж таки швидка, а тим більше маневрена їзда не є стихією Phantom. Rolls-Royce має рухатися поважно, краєм ока спостерігаючи захопле­ні погляди. У цьому і виявляється його справді «королівське» стано­вище на дорозі.